Эй, Странник! Незаменимых людей не бывает, но бывают уникальные нелюди.
Эй, Странник! Незаменимых людей не бывает, но бывают уникальные нелюди.
В фольклоре Верхней Силезии* шарле́й — это злой и мстительных дух, который несмотря на то, что обитал в шахтах, был немалого роста и пренеприятнейшего вида: с красными выпученными глазами, с коровьими рогами и огромными как лопухи ушами, с длинной грязной бородой, с конским копытом вместо одной из ног, постоянно скалился и скрежетал зубами, а изо рта и ноздрей источал серный смрад. Шарлей всячески вредил горнякам — заваливал проходы, сбивал камни со сводов шахт, ломал сваи, затапливал рудники, пускал ядовитые газы по туннелям.
Вера в шарлея была столь крепка, что в хрониках даже зафиксирован факт заключения с ним в августе 1367 года сделки, согласно которой тот обещает впредь не вредить, а горняки обязуются оставлять ему десятую часть своей добычи, причем речь идет именно о той части, которую до того они передавали епископству в качестве церковной десятины. Однако, говорят, люди все-таки нарушили этот договор, и в наказание за то в XVI веке шарлей полностью затопил Бытомские серебряные рудники (804: s.417-420; 855: s.447-448; 1716; 657: s.177).
В играх о ведьмаке, а также в сериале от Netflix, шарлей (в разных русских переводах: джекопэйс, панцерог, нюховёртка, бронекат, ползорог) — двухметровый подземный монстр, выглядящий как помесь крота и броненосца, способный сворачиваться в шар, похожий (благодаря цвету и текстуре прочного панциря) на огромный катящийся булыжник. У него безглазая морда с чувствительным носом и крысиными зубами, длинный чешуйчатый хвост и четыре двупалые лапы, заканчивающиеся прочными тупыми когтями, предназначенными для копания нор и тоннелей. Шарлей полностью слеп, но при этом у него необычайно острое обоняние, позволяющее выслеживать добычу на большом расстоянии, а также отличный слух и умение ориентироваться в пространстве благодаря эхолокации. Шарлеи плотоядны, но не особо разборчивы в пище — поедают всё, что попадётся: от людей и эльфов до кикимор и их яйц (1717: с.90-91; *; **).
Также имя Шарлей носит один из ключевых персонажей "Саги о Рейневане" (Saga o Reynevanie) — историко-фантастического цикла Анджея Сапковского, поэтому появление в играх о ведьмаке существа с таким названием можно считать "пасхалкой" и данью уважения автору.
In the folklore of Upper Silesia*, Sharley is a malevolent and vengeful spirit who, despite dwelling in mines, was of considerable height and had a most unpleasant appearance: red bulging eyes, cow-like horns, enormous ears resembling burdock leaves, a long filthy beard, and a horse’s hoof in place of one foot. He constantly bared his teeth and ground them, while a sulfurous stench emanated from his mouth and nostrils. Sharley caused all sorts of harm to miners — collapsing tunnels, knocking stones from the mine ceilings, breaking supports, flooding mines, and releasing poisonous gases into the shafts.
Belief in Sharley was so strong that chronicles even recorded a formal pact made with him in August 1367. According to the agreement, Sharley promised to cease his harmful deeds, while the miners pledged to leave him a tenth of their yield. Notably, this portion was previously given to the bishopric as a church tithe. However, as the story goes, the miners eventually broke their word, and as punishment, Sharley completely flooded the Bytom silver mines in the 16th century (804: p.417-420; 855: p.447-448; 1716; 657: p.177).
In The Witcher games Sharley (as Shaelmaar in english localization), as well as in the Netflix series (as Jackapace) is a two-meter-tall subterranean monster resembling a hybrid between a mole and an armadillo. It can curl into a ball, which — due to the color and texture of its durable shell — resembles a massive rolling boulder. Sharley has a blind face with a sensitive nose and rat-like teeth, a long scaly tail, and four two-toed limbs ending in sturdy, blunt claws adapted for burrowing tunnels and dens. Completely blind, it compensates with an extraordinarily keen sense of smell, allowing it to track prey over long distances, along with excellent hearing and an ability to navigate its surroundings using echolocation.
Sharley is carnivorous but not particularly selective in its diet — it devours anything it comes across, from humans and elves to kikimores and their eggs (1717: p.90-91; *; **).
Additionally, Sharley is the name of a key character in The Saga of Reynevan (Saga o Reynevanie), a historical-fantasy series by Andrzej Sapkowski. This makes the inclusion of a creature with the same name in The Witcher games a fitting "Easter egg" and a tribute to the author.
У фальклоры Верхняй Сілезіі* Шарлей — гэта злосны і помслівы дух, які, нягледзячы на тое, што жыў у шахтах, меў немалы рост і надзвычай непрыемны выгляд: чырвоныя вылупленыя вочы, каров'і рогі, велізарныя, як лапухі, вушы, доўгую брудную бараду і конскае капыта замест адной з ног. Ён пастаянна шчарыўся і скрыгатаў зубамі, а з яго рота і ноздраў ішоў серны смурод. Шарлей чыніў розныя беды шахцёрам — засыпаў праходы, скідаў камяні з потолкаў шахт, ламаў апоры, затапляў руднікі і распаўсюджваў атрутныя газы па тунэлях.
Вера ў Шарлея была настолькі моцнай, што ў хроніках нават зафіксаваны факт заключэння з ім здзелкі ў жніўні 1367 года. Паводле дамовы, Шарлей абяцаў надалей не шкодзіць, а шахцёры абавязваліся пакідаць яму дзясятую частку здабычы. Прычым гаворка ішла менавіта пра тую долю, якую раней яны аддавалі біскупству ў якасці царкоўнай дзясяціны. Аднак, як сцвярджаюць паданні, людзі ўрэшце парушылі гэты дагавор, і ў пакаранне за гэта ў XVI стагоддзі Шарлей цалкам затапіў Бытомскія срэбныя руднікі (804: s.417-420; 855: s.447-448; 1716; 657: s.177).
Шарлей у гульнях пра ведзьмара Геральта, а таксама ў серыяле ад Netflix (Jackapace у арыгінальнай ангельскай версіі, у розных перакладах — Панцарог, Нюхавёртка ці інакш) — гэта двухметровы падземны монстр, які выглядае як сумесь крата і браняносца. Ён можа скручвацца ў шар, які — дзякуючы колеру і тэкстуры трывалага панцыра — нагадвае велізарны катучыся валун. Шарлей мае сляпую пысу з чулым носам і пацучынымі зубамі, доўгі лускаваты хвост і чатыры дзвюхпалыя лапы з моцнымі тупымі кіпцюрамі, прызначанымі для капання нор і тунэляў.
Шарлей цалкам сляпы, але мае выключна востры нюх, які дазваляе яму высочваць здабычу на вялікіх адлегласцях, а таксама выдатны слых і здольнасць арыентавацца ў прасторы з дапамогай эхалакацыі.
Шарлеі драпежныя і зусім не пераборлівыя ў ежы — яны ядуць усё, што трапляецца на іх шляху: ад людзей і эльфаў да кікімор і іх яек (1717: с.90-91; *; **).
Акрамя таго, Шарлей — гэта імя аднаго з асноўных персанажаў у Сазе пра Рэйнмара з Белавы (Saga o Reynevanie) — гістарычна-фантастычным цыкле Анджэя Сапкоўскага. Таму з'яўленне ў вядзьмарскай серіі гульняў стварэння з такім жа імем можна лічыць "велікодкай" і данінай павагі аўтару.
W folklorze Górnego Śląska Szarlej to złośliwy i mściwy duch, który, mimo że zamieszkiwał kopalnie, był pokaźnego wzrostu i miał wyjątkowo odpychający wygląd: czerwone, wyłupiaste oczy, krowie rogi, ogromne uszy przypominające liście łopianu, długą brudną brodę i końskie kopyto zamiast jednej z nóg. Ciągle szczerzył zęby i zgrzytał nimi, a z ust i nozdrzy wydzielał siarkowy odór. Szarlej wyrządzał górnikom wiele szkód — zawalał przejścia, strącał kamienie ze stropów kopalni, niszczył podpory, zalewał szyby i rozprzestrzeniał trujące gazy w tunelach.
Wiara w Szarleja była tak silna, że w kronikach odnotowano nawet fakt zawarcia z nim paktu w sierpniu 1367 roku. Na mocy tej umowy Szarlej obiecał zaprzestać swoich szkodliwych działań, a górnicy zobowiązali się pozostawiać mu dziesiątą część swojego urobku. Co istotne, wcześniej ta część trafiała do biskupstwa jako dziesięcina kościelna. Jednak, jak głosi legenda, ludzie złamali ten układ, za co Szarlej w XVI wieku całkowicie zalał bytomskie kopalnie srebra (804: s.417-420; 855: s.447-448; 1716; 657: s.177).
Szarlej w grach z serii Wiedźminskiej, a także w serialu Netflixa (jak Shaelmaar w wersji angielskiej i jak Ogarokaraczan w tłumaczeniu polskim) to dwumetrowy podziemny potwór przypominający połączenie kreta i pancernika. Może zwijać się w kulę, która — ze względu na kolor i strukturę jego wytrzymałego pancerza — przypomina gigantyczny toczący się głaz. Szarlej ma ślepą mordę z czułym nosem i szczurzymi zębami, długi łuskowaty ogon oraz cztery dwupalczaste kończyny zakończone mocnymi, tępymi pazurami, przystosowanymi do kopania nor i tuneli. Jest całkowicie ślepy, ale posiada niezwykle wyczulony węch, który pozwala mu tropić ofiary na dużą odległość. Oprócz tego wyróżnia się doskonałym słuchem i zdolnością nawigacji w przestrzeni dzięki echolokacji.
Szarleje są mięsożerne, ale niezbyt wybredne — zjadają wszystko, co napotkają: od ludzi i elfów po kikimory i ich jaja (1717: s.90-91; *; **).
Dodatkowo Szarlej to imię kluczowej postaci w Sadze o Reinmarze z Bielawy (Saga o Reynevanie), historyczno-fantastycznym cyklu Andrzeja Sapkowskiego. Pojawienie się w grach Wiedźmin istoty o tej samej nazwie można więc uznać za "easter egg" i hołd dla autora.
У фольклорі Верхньої Сілезії* Шарлей — це злий і мстивий дух, який, попри те, що мешкав у шахтах, був чималого зросту та мав украй неприємний вигляд: червоні вирячені очі, коров’ячі роги, величезні, мов лопухи, вуха, довгу брудну бороду і кінське копито замість однієї з ніг. Він постійно вищиряв зуби і скреготав ними, а з рота та ніздрів випускав сірчаний сморід. Шарлей усіляко шкодив гірникам — завалював проходи, зіштовхував каміння зі стелі шахт, ламав підпори, затоплював рудники та напускав отруйні гази в тунелі.
Віра в Шарлея була настільки міцною, що в хроніках навіть зафіксований факт укладення з ним угоди у серпні 1367 року. Відповідно до цієї угоди, Шарлей пообіцяв більше не шкодити, а гірники зобов’язувалися залишати йому десяту частину своєї здобичі. Причому йшлося саме про ту частину, яку раніше вони передавали єпископству як церковну десятину. Однак, за переказами, люди зрештою порушили цей договір, і як покарання за це в XVI столітті Шарлей повністю затопив Битомські срібні рудники (804: s.417-420; 855: s.447-448; 1716; 657: s.177).
У серії ігор про Відьмака, а також у серіалі від Netflix, Шарлей (у різних перекладах — Жакопейс, Жакопирь, Якопач, Панцерог, Нюховертка) — це двометровий підземний монстр, схожий на суміш крота та броненосця. Він може згортатися в кулю, яка завдяки кольору та текстурі його міцного панцира нагадує велетенський котячий валун. Шарлей має сліпу морду з чутливим носом і щурячими зубами, довгий лускатий хвіст і чотири двопалі лапи, що закінчуються міцними тупими кігтями, пристосованими для риття нір і тунелів.
Шарлей повністю сліпий, але має надзвичайно гострий нюх, який дозволяє йому вистежувати здобич на великій відстані, а також чудовий слух і здатність орієнтуватися у просторі за допомогою ехолокації.
Шарлеї — хижаки, проте не надто вибагливі у їжі: вони поїдають усе, що трапиться на їхньому шляху — від людей та ельфів до кікімор і їхніх яєць (1717: с.90-91; *; **).
Крім того, Шарлей — це ім’я одного з ключових персонажів Саги про Рейневана (Saga o Reynevanie) — історико-фантастичного циклу Анджея Сапковського. Тому поява у Відьмак-іграх істоти з такою ж назвою є своєрідним "пасхальним яйцем" та даниною поваги автору.
Comments
Отправить комментарий